- задавнений
- —————————————————————————————зада́вненийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
задавнений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до задавнити. 2) у знач. прикм. Який існує здавна, почався давно; давній, застарілий. Задавнений борг … Український тлумачний словник
задавнений — на, не, Сб. Дієпр. пас. мин. ч. до задавнити. Задавнена хвороба дала про ся знати і хлопец на ново захворів … Словник лемківскої говірки
давнеколишній — я, є, арх. Давноминулий, задавнений … Український тлумачний словник
задавненість — ності, ж., розм. Стан за знач. задавнений 2) … Український тлумачний словник
застарілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до застаріти. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам. 3) у знач. прикм. Задавнений, невиліковний (про хворобу) … Український тлумачний словник
матерний — а/, е/, зах. Застарілий, задавнений … Український тлумачний словник
оситній — я, є, діал. Задавнений … Український тлумачний словник